ціна

I цін`а

-и́, ж.

1) Вартість товару, виражена в грошових одиницях. || Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь.

••

Аукціо́нна ціна́ — ціна, що складається під час реалізації товарів на аукціонах у процесі зміни початкової ціни, оголошеної аукціоністом у бік підвищення чи зниження.

Відпускна́ ціна́ — ціна, за якою підприємство або збутова організація реалізують продукцію виробничим або торговим підприємствам для наступної її переробки або реалізації.

Ві́льні ці́ни — ціни, що встановлюються підприємствами самостійно або на договірній основі із врахуванням попиту та пропозиції на ринку товарів.

Де́мпінгова ціна́ — штучно занижена ціна продажу товарів, яка застосовується як засіб для витіснення конкурентів з ринку та збільшення обсягів збуту власних товарів.

Договірні́ ці́ни — ціни, що їх за домовленістю встановлюють покупці та продавці товару.

Закупіве́льні ці́ни — ціни, за якими сільськогосподарські виробники продають свою продукцію державним та приватним, заготівельним, переробним та торговельним фірмам.

Комерці́йна ціна́ — різновид офіційних цін, що значно перевищують існуючі роздрібні ціни на предмети споживання.

О́птова ціна́ — ціна товару за умови його продажу значними партіями (оптом).

Роздрібна́ ціна́ — ціна, за якою реалізуються товари кінцевим споживачам.

Ціна́ по́ділки [вимі́рювального при́ладу] — число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку.

2) перен. Цінність, значення чого-небудь.

••

Дорого́ю ціно́ю — принісши великі жертви, затративши багато зусиль.

II ц`іна

-и, ж., зах.

1) Олово, цинк.

2) Цинковий посуд.